1. Чому Шептало весь час намагається виправдати Степана? 2. Чому Шептало вважав, що краще здаватися покірним, аніж бунтувати? 3. Як Шептало ставився до інших коней у табуні? Чому? 4. Автор перебування коня на волі, на природі називає "нерозумною блуканиною". Чому? 5. Чому Шептало вирішив знову стати сірим, викачавшись у багнюці, а не залишитися назавжди сліпучо-білим? 6. Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина? по три предложения на каждый ответ

1. Шептало намагається виправдати Степана через те, що він вірить у добрість та справедливість Степана. Він розуміє, що Степан зробив помилку, але не вважає, що вона була намірена. Шептало також хоче зберегти гармонію в табуні та вірить, що виправдовуючи Степана, він допоможе зберегти мир.

2. Шептало вважав, що краще здаватися покірним, аніж бунтувати, тому що він був покірним конем, який слухав свого господаря та завжди був на його стороні. Він вважав, що бунтуватися - це означає порушувати гармонію в табуні та може призвести до конфліктів. Шептало був ввічливим та покірливим конем, який завжди старався не порушувати спокій.

3. Шептало ставився до інших коней у табуні з повагою та обережністю. Він завжди дотримувався ієрархії в табуні та був готовий допомогти іншим коням. Він розумів, що кожен кінь має свою роль у табуні та повинен бути поважаним. Шептало був природженим лідером, тому він старався бути прикладом для інших коней.

4. Автор називає перебування коня на волі "нерозумною блуканиною", оскільки в дикій природі кінь може зіткнутися з небезпекою та стати легкою здобиччю для диких тварин. Крім того, без опіки людини конь може страждати від хвороб, голоду та несприятливих погодних умов.

5. Шептало вирішив знову стати сірим, викачавшись у багнюці, оскільки він зрозумів, що його білий окрас забезпечував йому перевагу у спілкуванні з людьми, але при цьому робив його уразливим перед іншими конями та дикими тваринами. Ставши знову сірим, він зміг повернутися до табуну та знайти своє місце серед інших коней.

6. Тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина, оскільки автор описує коня як звірину, яка повністю піддається природним інстинктам та потребам. Крім того, кінь зображується як сильна, віддана тварина, яка має велике серце та готова допомогти іншим, навіть якщо це може призвести до власних страждань. У порівнянні з цим, людина у оповіданні зображується як байдужа та безпомічна, яка не може зрозуміти інших тварин та взаємодіяти з ними на рівних.