величний храм Античної літератури конспект​

Ответ:

Пригадайте міфи Давньої Греції, прочитані в попередніх класах. Як вони розкривають ставлення стародавніх греків до мистецтва й краси?

Важко уявити, якою була б сучасна західна цивілізація, якби її витоки не сягали величного світу античності. Слово «античний» у перекладі з латини означає «стародавній», проте вживають його тільки щодо двох культур минулого - давньогрецької та давньоримської. Саме ці культури здебільшого визначили дух і обличчя Європи. За доби Відродження в Європі увійшло в моду колекціонування старожитностей, їх називали «антиками». Пізніше у Франції виникло поняття «античність» на позначення всіх ранніх форм мистецтва.

Невідомий автор. Ніка Самофракійська

Історія античного світу охоплює тринадцять століть - від виникнення перших давньогрецьких держав (VIII ст. до н.е.) до падіння Західної Римської імперії та завоювання Риму варварськими племенами (V ст. н.е.). За цей час на його території було створено одну з найрозвинутіших цивілізацій давнини, що уславилася великими здобутками в галузі державотворення, юриспруденції, воєнної справи, науки, мистецтва, літератури. Золотими літерами в пам’яті людства закарбовані імена видатних творців античної культури - філософів, математиків, істориків, художників, поетів. Протягом багатьох століть праці античних учених вважали найавторитетнішими джерелами знань, а пам’ятки античної архітектури, скульптури й літератури - найвищими зразками для наслідування.

Мирон. Дискобол

До неперевершених шедеврів світового пластичного мистецтва належать, зокрема, такі скульптурні роботи, як «Ніка Самофракійська», що з дивовижною експресією передає стрімкий політ богині перемоги, «Венера Милосська», що уособлює досконалу гармонію фізичної та духовної жіночої краси, а також Пергамський вівтар Зевса - грандіозна монументальна споруда, що зображує запеклу боротьбу олімпійських богів і титанів. Кращі твори античної літератури - «Іліада» та «Одіссея» Гомера, «Енеїда» Вергілія, «Метаморфози» Овідія, трагедії Есхіла, Софокла й Евріпіда, любовна лірика Сапфо й Анакреонта - увійшли в золотий фонд світової літературної класики, а герої давньогрецьких трагедій і нині живуть на світовій сцені.

Невідомий автор. Венера Милосська

Коментар архіваріуса

Художня культура античності має свої особливості. По-перше, головним об’єктом зображення в давньогрецькому й давньоримському мистецтві є матеріальний світ. Античні митці зосереджені на відтворенні краси людського тіла, земних потреб людини, форм і ліній предметів, що її оточують, зовнішнього боку подій. Звідси - культ оголеного тіла, підвищений інтерес до пластичного зображення, докладність описів.

По-друге, античній культурі, що розвивалася під знаком союзу мистецтва й філософії, притаманна споглядальна спрямованість. Про це свідчить прагнення осягнути космос, загальні закони буття. У мистецтві така спрямованість виявилася в намаганні закарбувати строгу й спокійну гармонію, у тяжінні до монументального стилю.

По-третє, підґрунтям античної культури є міфологія. Давньогрецькі храми, скульптури, вазопис, літературні тексти, театральні вистави в різних художніх формах відтворювали зміст міфів. Давньогрецькі поети, скульптори, архітектори, живописці мислили виключно міфологічними образами. Той самий шлях обрали й давні римляни: перейменувавши грецьких богів, вони зробили їх персонажами своїх поем, скульптурних та барельєфних зображень тощо. При цьому мистецтво засвоїло характерний для античної міфології принцип олюднення богів - тобто наділення їх людськими якостями, пристрастями й слабкостями.