Дайте відповіді на питання Сцена «Ніч» 4. Чи можна стверджувати, що названі персонажі представляють два типи вчених? Обґрунтуйте свою думку. Кому з них, на ваш погляд, симпати- зує автор? 6. Зачитайте, як Фауст характеризує Вагнера до розмови з ним і після неї. Чи згодні ви з такою оцінкою? Сцена «За міською брамою» 6. Користуючись наданим зразком, продовжте в зошиті таблицю, яка відображатиме відмінності характерів і поглядів на життя Фауста й Вагнера: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАУСТА Й ВАГНЕРА 1.ФАУСТ 2.ВАГНЕР Ставлення до народу Сцени «Кабінет Фауста» (1), «Кабінет Фауста» (2) 1. Поміркуйте, чому, перекладаючи Новий Заповіт, Фауст змінює сутність речення. Як це його характеризує? 3. Зверніть увагу на слова Мефістофеля, якими він представляє себе. Як ви розумієте їх?

Ответ:

4. В сцені "Ніч" можна стверджувати, що названі персонажі представляють два типи вчених. Фауст - це той, хто шукає глибини пізнання, поставивши питання про сенс життя і відчай. Він хоче знайти відповіді на всі свої питання, але тим самим викликає невтішні результати. Фауст більш симпатизує автору, так як він являє собою представника творчої людини, яка постійно шукає, має жагу до знань і прагне до досягнення чого-небудь більшого.

6. Фауст характеризує Вагнера як площинну, дошкульну та жаліючу людину. Після розмови з ним, Фауст вважає Вагнера незначним, безглуздим та бездоганним. У цій оцінці Фауста можна побачити його некомпромісність і незадоволення поверховими та обмеженими поглядами Вагнера.

Сцена "За міською брамою"

Порівняльна характеристика Фауста й Вагнера:

1. Фауст: він має складний ставлення до народу. З одного боку, він бачить в народі їхню працьовитість, простоту і силу. З іншого боку, він відчуває відчуженість та відстань від народу, оскільки його розум не задовольняється повсякденним життям і спрагне високих ідей.

2. Вагнер: він має позитивне ставлення до народу і вірить він в те, що народ потребує чітких правил і суто практичних знань. Вагнер характеризується консервативними поглядами і вірить во владу традиційних цінностей.

Сцени "Кабінет Фауста" (1), "Кабінет Фауста" (2)

1. Фауст змінює сутність речення перекладаючи Новий Заповіт, оскільки його вдовольняє тільки те, що досягається завдяки людському розуму та зусиллям. Він відкидає духовні значення, віру в Бога і віддає перевагу земним силам та досягненням.

3. Слова Мефістофеля, якими він представляє себе, можна розуміти як образ крилатого чорта, який пропонує Фаусту безмежні знання, розкіш і задоволення жадань, але за умови, що Фауст продажує свою душу і стає його рабом. Мефістофель виступає як символ утілення гріха, спокусника і провідника у світ темряви.