написати твір-роздум на тему:Мій улюблений твір Івана Франка(Гімн) на 2сторінки.​

Гімн Івана Франка – твір, який увійшов у моє життя не лише як літературний шедевр, але й як важливий стержень моєї національної свідомості. Спогади про цей витончений та глибокий твір супроводжують мене, немов вірний супутник, розкриваючи нові аспекти і значення кожного рядка.Здавалося б, що в гімні – цьому виразному емоційному та ритмічному вірші – мовна форма поєднується з глибоким патріотизмом та проникливою філософією. Вже перші слова, які лунають "Ще не вмерла України і слава, і воля", стають мелодією серця, що б'ється в ритмі національної гордості. Гімн – це музичне втілення внутрішнього героїзму, яке розвивається та народжується в ритмі поетичних злетів.Великий Франко вміло втілює у вірші національний спрямований дух та бажання вільної, славної України. "Щоб волі немає, то слава немає" – ці слова як ключ відімкують перед читачем ворота величі, де волелюбство і слава тісно переплітаються. Як чиста вода з криниці, так ідея волі для Франка є водночас джерелом слави.Гімн, наче витвір скульптора, вибудований з тисячі віршованих каменів, стає надбанням, яке тримається високо, непохитно, у світлі променів національної свідомості. Його геніальна спроможність відобразити міць українського духу вражає та захоплює. Кожен куплет – це нова сторінка величі, що накопичується якісь ідеї, які тремтять в душі кожного гідного сина чи доньки України.Неодмінною частиною гімну є мелодія, яка, наче рідна мова, вбивається в свідомість і стає частиною культурної спадщини. Вона, як голос великого народу, знаходить ехо в кожному серці, створюючи поєднання слів та музики, що спонукає до величі та справжньої любові до України.Читаючи гімн Івана Франка, я розумію, що він – це не просто поетичний твір, але й витвір, що викликає національну свідомість. Він огортає, надихає та розчиняється у серці, залишаючи почуття гордості та поваги до того, хто його створив та до того, кого він заспівує – вільного, славного народу України.