Предмет:
ЛитератураАвтор:
jessicariveraОтвет:На степовій траві, сльозами полита,
Мати козацька плаче, в далеку дивлячись в небеса.
Син козацький відійшов на вічній стежині,
Серце її в скорботі, печаль заплела коса.
В очах її вогні сховались, як зірки в темнім небесі,
Вітер несе її пісню, печальний гомін безкрайній.
Його вже тут нема, але в серці – завжди є,
Любов та скучання в танці, намотані на часовій стрілі.
Прощай, мій сину, печалі відлетіли в небесну даль,
На крилах вільних птахів, які на вітерці виспівують жаль.
А мати твоя – козацька сльоза на обрії,
Вона, як зоря в нічному небі, світить тобі в пам'яті.
Та пам'ятай, долею кожного козака з'єднанім,
В теплій любові матері, де розцвітає щастя незгасне.
Серце козацьке завжди лишається на степових просторах,
І в кожній сльозі матері – святковий гомін козацьких воріт.
Объяснение:
Автор:
ameliatnpkДобавить свой ответ
Предмет:
ГеографияАвтор:
johnny7odgОтветов:
Смотреть
Предмет:
Английский языкАвтор:
adityahurstОтветов:
Смотреть
Предмет:
ИнформатикаАвтор:
cesáreoramosОтветов:
Смотреть