Золота доба персько-таджицької лірики - це період з XI по XIII століття, коли в країнах Середньої Азії та Ірану склалася і досягла свого розквіту перська поезія. У цей час творили такі видатні поети, як:Рудакі (933-1005) - вважається основоположником перської класичної поезії. Його вірші відрізняються простотою і ясністю мови, глибиною філософських роздумів, щирістю почуттів.Фірдоусі (940-1020) - автор знаменитого епосу "Шахнаме", який розповідає про історію Персії від міфологічних часів до X століття. Епос "Шахнаме" є одним із найбільших шедеврів світової літератури.Сааді (1184-1292) - відомий своїми філософськими та дидактичними поемами. У своїх віршах Сааді оспівує любов до людей, доброту, справедливість, шукає відповіді на вічні запитання про сенс життя.Омар Хайям (1048-1122) - автор знаменитих рубайятів, які перекладені на багато мов світу. Рубаї Хайяма - це філософські притчі, що містять глибокі роздуми про життя, смерть, кохання, долю.Особливості творчості цих поетів:Використання традиційних жанрів перської поезії, таких як газель, касида, рубаї.Прагнення до простоти і ясності мови, доступності для широкого кола читачів.Глибока філософська спрямованість творчості.Широкий спектр тем і мотивів, які відображають різні аспекти життя людини.Творчість поетів золотої доби персько-таджицької лірики справила великий вплив на розвиток світової літератури. Їхні вірші перекладені на багато мов світу і читаються з великим інтересом і сьогодні.@studyworkss - Тг канал. Приєднуйся, тут тобі допоможуть вирішити всі завдання які буде потрібно