есть у вас стехотворение сергея есенина на украинском

ЛИСТ ДО ЖІНКИІ знов на хвиляхПам’яті строкатої,Я поринаю в ті бурхливі дні...СхвильованоВи ходите кімнатою,Бросаючи в лицеРізкі слова меніВи кажети,Що час нам розлучатись,Що вимучило васМоє шальне життя,Що треба вамДілами опікатись -,Мені ж котись вниз,Без вороття.Кохана!Слухайте –Та ви хіба кохали,Не знали ви,Що в юрбищі людськім,Я був, мов кінь,Якого загоняли,Затягуючи зашморгом паски.Не знали, щоВ суцільному диму,У побуті, розкиданому штормом,З того і мучусь я,Що вже не йму,До чого рок подій,Нас горне?Лицем в лицеЛиця не розрізнить,Велике бачитьсяНа відстані.Коли кипить морська блакить,То кораблю не дотягти до пристані.Земля – наш корабель,Та раптом хтосьЙого спрямовує безжальноВ суцільну прірву бурь і гроз,Знущаючись над ним брутально.І хто тоді на палубіВ цей чпсНе падав, не блював,Не матюгався,Тих небагатоСеред нас,Хто непохитним залишався.Тоді і я під дикий шум,Хоча і знаючи роботу,Спустивсь у корабельний трюм,Щоб не дивитись на блювоту.Той трюм шинкомРосійським був,Де я, над склянкою схилився -Де я близьких своїх забув,А сам, мов тріска, загубився.Кохана, так!Я мучив вас,У вас були в очахНудьга і втомаВід того, що я напоказСебе витрачував свідомо.Та ви не знали,Що в суцільному диму,У побуті,Розкиданому штормом,З того і мучусь я,Що вже не йму,До чого рок подій нас горне.…Літа минули,Інший в мене вік,Думки і відчуттяВсі інші,Не бунтівник - порядний чоловік,Керманича в своїм шаную вірші.Сьогодні яПід впливом почуттівЗгадав усе,Дразливе і вагоме,І вам розповісти схотів,Про те нове,Що вам ще невідомо.Кохана!Знайте, радісно мені,Бо я уник падіння з кручі,І у Радянській стороніІз радістюВ її порині бучу..Я став не той,Що був тодіБула б тепер безхмарнаДоля ваша.Під прапором трудаВ щасливі дніГотовий йтиХоч до Ламанша.Простіть мене,Простіть…Я знаю ви не та -З поважним чоловіком Шлюб ваш плідний,Вам непотрібна наша суєтаІ я вамАнітрохи непотрібний.Живіть, вам затишноПід зіркою надійІ захистом нової сені,З вітанням –Ви у пам'яті моїй,Знайомий ваш,Сергій Єсенін.