Я тебе розлюбив, якось все несподівано сталось… До вчорашнього дня я ще жити без тебе не міг…А сьогодні відчув, ніби щось у душі обірвалось;Ніби Хтось від біди і від лиха мене застеріг… Я сьогодні відчув, ніби серце почало щеміти,Ніби сльози пролились в засмучену зоряну ніч…Як яскраво та ніжно цвіли фіолетові квіти,Що тобі дарував, як зустрілися ми віч-на-віч… Щось гнітилось в душі, клекотіло і тихо стогнало;Я дививсь у пітьму, світло падало десь з ліхтаря… Вдалині, в небесах щось тривожно та сумно палало,Відгорала мов згарище на небосхилі зоря…Я не знаю навіщо зустрів я тебе в цьому світіІ навіщо пізнав я отруйну жагу почуттів…Але ж як романтично несло нас обох в буйноцвітті; У просторах небачених досі казкових світів…