1.Назвіть види кровотечі. 2. Яку кровотечу зупинити самостійно прямим натиском на рану ми можемо? 3.На який час максимум накладається джгут? 4.Чи можна видаляти з тіла пораненого сторонній предмет? 5. Запишіть послідовність дій під час серцево- легеневої реанімації. 6. Назвіть міжнародний метод визначення дихання у постраждалого. 7. Яка норма дихальних рухів для потерпілого за 10 секунд? 8. Навіщо перекладати постраждалу людину набік ? 9. Коли необхідно приступати до серцево-легеневої реанімації? 10.Розшифруйте , що означають цифри під час серцево-легеневої реанімації « 30*2»? 11.Коли можемо припинити реанімацію?

Ответ:

1. Види кровотечі включають артеріальну, венозну та капілярну кровотечу.

2. Кровотечу можна спробувати зупинити самостійно прямим натисканням на рану, накладанням тампону або пов'язки на неї.

3. Джгут на якийсь час можна накладати не довше 15-20 хвилин. Це застосовується в критичних ситуаціях, де інше зупинення кровотечі неможливе.

4. З тіла пораненого не рекомендується видаляти сторонній предмет, якщо це не прямо загрожує життю постраждалого, так як це може посилити кровотечу або завдати додаткових травм.

5. Послідовність дій під час серцево-легеневої реанімації (СЛР) включає: перевірку свідомості, виклик швидкої допомоги, надання серцево-грудної компресії (масаж серця) та штучного дихання.

6. Міжнародний метод визначення дихання у постраждалого - це метод "подивитися, послухати і відчути" для визначення наявності дихання.

7. Норма дихальних рухів для потерпілого за 10 секунд - від 8 до 12 дихань.

8. Перекладання постраждалої людини набік важливе для забезпечення доступу до дихальних шляхів та полегшення відведення виділень з рота.

9. Почати серцево-легеневу реанімацію рекомендується, якщо постраждалий не дихає і відсутні пульс та серцева діяльність.

10. Цифри "30*2" під час серцево-легеневої реанімації означають, що потрібно виконувати 30 компресій грудей, а потім 2 вдихи штучного дихання. Ця послідовність повторюється при проведенні СЛР.

11. Рішення про припинення реанімації приймається медичними фахівцями, і воно залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість реанімації, результати відновлювальних заходів та стан постраждалого.