Собственники двух расположенных по соседству дач заключили договор о том, что они будут поочередно производить весеннею и осеннею уборку обоих примыкающих к дачам земельным участков. Но так как участок Федорова вдвое превышает участок Семенова, было также условлено. Что за уборку, произведённую Семеновым, он получает от Федорова доплату в размере минимального размера заработной платы в месяц. Первым уборку произвел Федоров. Но когда свои обязанности выполнил Семёнов, Федоров от уплаты денег отказался сославшись на то, что их договор не имеет юридической силы и носит чисто бытовой характер. Обоснованы ли соображения Федорова?

При розв'язуванні цієї задачі потрібно звернутися до Цивільного кодексу України, адже галузь, що регулює ці правовідносини - це цивільне право. За змістом не можна визначити чи додержана форма правочина, тому будемо вважати, що її додержано. Згідно статті 203ЦК заданий правочин можна вважати дійсним, двостороннім, адже правами та обов'язками наділяються Семенов та Федоров. Щоб вирішити їхню суперечку їм потрібно звернутися до суду, і якщо суд згідно статті 215 частини 3ЦК не визнає недійсність правочину, то якщо відповідальність за порушення умов договору не встановлена самим договором, її визначить суд ссилаючись на майнове положення укладачів, розмір ділянки тощо. Види забезпечення забов'язання надані у статті 546 частини 1 ЦК.