С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну з кімнат будинку в довічне користування Р. На прохання Р. надати кімнату в користування С. відмовив, пояснивши це тим, що вказану кімнату зараз займає наймач Т., з яким укладений договір найму. Р. звернувся з позовом до С., вимагаючи передання йому в користування кімнати. Під час розгляду справи С. заявив клопотання про притягнення до участі у справі Т. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Т. з’явився за викликом суду й у судовому засіданні надав пояснення у справі на користь відповідача. Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ответ:

Іноземець С. звернувся з позовом про визнання наказу про звільнення його з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що він працював у відповідача на підставі безстрокового контракту, а тому не міг бути звільненим ні пунктом 2 статті 36 КЗпП, який регулює порядок звільнення працівників зі строковим трудовим договором.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року, у задоволенні позову було відмовлено, виходячи з того що згідно з Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства встановлено граничний строк на використання праці іноземця, а саме до одного року, та передбачено порядок та під стави продовження дії дозволу. При цьому судом було з'ясовано, що листом від 22 вересня 2010 року № 07 Київським міським центром зайнятості відповідачу відмовлено в продовженні терміну дії дозволу на використання праці позивача в зв'язку з порушенням строків подачі документів про продовження цього строку.

Вказане рішення було оскаржене до суду апеляційної інстанції в зв'язку із тим, що суд не врахував твердження позивача щодо безстроковості укладеного між сторонами контракту.

Чи законним є рішення суду першої інстанції? Як повинен діяти суд апеляційної інстанції?

У березні 2018 р. Сурков Б.М. звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпро з позовом до Дніпровської місь­кої ради, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, суд­дів Кіровського районного суду м. Дніпро Підберезного Г. А., Овчаренко Н. Г., Єдаменка С. В., Католікяна М. О., треті особи: Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Управління Держкомзему у м. Дніпро, про ви­знання незаконним і скасування рішення, скасування землевпо­рядної справи та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Ухвалою від 11 березня 2018 р. суддею Кіровського районного суду м. Дніпро Маймурою Ф. Ф. було відкрито про­вадження у справі й призначено проведення підготовчого засі­дання на 28 березня 2018 р. Разом з тим позивачем 20 березня 2018 р. було заявлено відвід судді Маймурі Ф.Ф., у зв’язку з чим розпорядженням голови Кіровського районного суду м. Дніпро від 24 квітня 2018 р. на підставі частини четвертої статті 31 ЦПК України зазначену цивільну справу передано Красногвардійському районному суду м. Дніпро для розгляду.