Предмет:
Русский языкАвтор:
janefitzgeraldОднажды я и папа отправились на рыбалку. Тогда я была ещё совсем мала и многое спрашивал у отца.
- Папа, что мы ищем?- сказала я.
- Мы ищем удачное место для рыбной ловли.
-Что значит удачное?
- Где будет много рыбы.
Вскоре мы приблизились к берегу у самой реки. Отец начал доставать наживку, сыпать хлеб в воду. Я спросила: "Папа, мы же могли съесть этот хлеб сами!".Папа ответил: "Мы сейчас отдадим хлеб рыбе, а потом съедим её".
До самого вечера я сидела с удочкой, но так ничего и не словила. Но мой мудрый папа сказал: "Главное- не улов, а главное- знания!". Когда мы вернулись домой, я рассказала соседским мальчикам о том, сколько всего я узнала. С тех пор меня считают самой умной в области рыбалки. И всё это благодаря папе!
* Можешь вводить поправки!
Автор:
micheall6n3Добавить свой ответ
Решить уравнение:
[tex]log7(x^2-9)-log7(9-2x)=1[/tex]
7(по основанию 7)
Найди значение выражения всеми возможными способами (54+37)-35
Предмет:
МатематикаАвтор:
sergioburgessОтветов:
Смотреть
вставьте пропущенные цифры7*0-58*=*94:
Предмет:
МатематикаАвтор:
sherleenОтветов:
Смотреть
Помогите!!!!! ПОЖАЛУЙСТА
1.Напишіть до тексту творче продовження, поміркувавши над епіграфом.
Ікебана
- На твоїй планеті, — промовив малень-
кий принц, — люди викохують в одному
саду п’ять тисяч троянд... і не
знаходять того, що шукають...
— Не знаходять, — погодився я.
— Але ж те, що вони шукають, можна
знай¬ти в одній-однісінькій троянді, в
ковтку води...
(Антуан де Сент-Екзюпері)
У Всеволода Овчинникова прочитав я японську притчу про майстра чайної церемонії Рікю, на всю країну відомого своїми кві¬тами повитиці. Поглянути на них захотів сам володар. Та, прибув¬ши в сад Рікю, здивувався й обурився .. усі квіти були зрізані. Хто зна, які б то мало наслідки, якби в кімнаті для чаювання не побачив володар ікебану — з одного-єдиного стебельця повитиці. Усіма кві¬тами свого саду пожертвував Рікю, щоб підкреслити їхню красу в одній, у найкращій квітці!
Подумалось.. освоїти й собі ікебану. Показати б одне-єдине слово так, щоб краплю роси не струсити з нього!
Звісно, тут і талант потрібен, і смак неабиякий. А ще, можливо, і мужність. Увійти до класу з оберемками та віниками слів набага¬то простіше. Але ж хай і найкращі квіти будуть в оберемку .. хто їх у гурті розгледить? Хай і як пахтітиме віник .. до віника хто приню¬хується? Та й навіщо краса — оберемками, а віниками — пахощі?
П’ять тисяч слів кажемо й хочемо .. хоч би одне почули!
Навчитись би казати одне. Щоб схотілось п’ять тисяч почути (С. Павленко).
Предмет:
Українська моваАвтор:
heribertotqwcОтветов:
Смотреть