твир на тему пишаюся тим що я украинка

Явважаюсебещасливим,ужетому,щонародивсявУкраїні.Моярідназемляславитсясвоєюісторією,нацональноюкультурою, а народволелюбною і співочоювдачею. У нашого народуунікальна й багатаскарбниця духовності,щедро наповненакультурними імистецькими надбаннями.Сьгодні до нас багатовичаїв, традицій таобрядів, що сягаютькоренями в сиву давнину.А нашу соловїну мовуусвіті вважають однією знаймилозвучніших напланеті. Я пишаюся тим,що навіть незважаючи напостійні переслідування,утиски, культура нашоїнації розвивалася. Вонаподарувала світовіславних письменників іпоетів, акторів ікомпозиторів, художниківі науковців. А імена Т.Шевченка і Лесі Українки,М.Заньковецької та І.Їжакевича, А.Солов’яненка таВ.Глушкова та багатьохінщих сьгодні знає весьсвіт.В процесі вивчення етапіврозвитку своєї нації науроках історії талітератури я навчаюсяусвідомлювати себеневід’ємною маленькоючастинкою свого великогонароду. Тепер я згордістю можу сказати,що я українець і рідноюмовою вважаю українську.Я уболіваю за всіперетворення і важливіподії своєї держави, хочаще не є повноправнимгромадянином україни –мені тільки 15 років.Я стараюся добренавчатися, щоб статиуспішним громадяниномсвоєї країни, а не шукатипритулку за кордоном. Ямрію стати хорошимфахівцем у галузікомп’ютерних технологій іпродовжити справулегендарного ученогоВ.Глушкова.А ще намагаюсьвиховувати в собі такіморальні якості якчесність і порядність,шляхетність і патріотизм,бо знаю, що бутиукраїнцем — надзвичайновідповідально, в томучислі, перед прийдешнімипоколіннями. І особливовідповідально передзахисниками державностіна майдані, які загинулиза щасливе нашемайбутнє. Тепер у наснемає права відступатиперед високимисоіальними стандартамизадекларованими ними.