Проблема служіння народові вісторичній повісті О. Назарука"Роксолана"Все на світі можна вибирати, сину.Вибрати не можна лише Батьківщину.В. СимоненкоПовість "Роксолана" писалася упродовжкількох років — з 1918 по 1926 pp.Головні герої повісті — СулейманВеличний і дівчина-русинка НастяЛісовські, дочка О Луки. Ці історичніпостаті жили на переломі Середньовіччяй Нових часів. Український народ, надумку істориків, переживав у цей часнайглибший занепад. Державність йогобула зруйновано, він (народ) бувбезпросвітною темною масою, яка втяжкій неволі коротала свій вік. І,можливо, говорить О. Назарук, "на знактого, що в українському народові всеще криються великі здібності, Божаволя видвигнула в тім часі одну жінкуяк найбільшу жіночу постать світовоїісторії тієї епохи. Османська імперіябула багатою державою. СулейманВеличний царствував 46 років. Маввеличезну армію (100 000 війська, 300воєнних кораблів).Після вступу на престол у війні протиУгорщини ствердив себе здібнимвождем і ворогом християнського світу.Здобув Бєлгород, воював з Австрією (утім поході йому товаришила його жінкаРоксолана, опустошив берег Італії.Доходи його виносили біля 500мільйонів аспрів щорічно. Дослідникистверджують, що "силі його не булорівня в цілім тодішнім світі". Мавтвердий характер, був відважний,розумний і справедливий, даного словазавжди дотримував. Любив молитву. Непідлягав нікому, окрім Ель Хуррем.Ця історична довідка допоможе намзрозуміти проблеми, які автор порушуєв повісті. Найбільш глибоко, на мійпогляд, розроблена у творі проблемаслужіння народові. Розглянемо її наприкладі окремих уривків.До кімнати Хуррем зайшов монах літпонад п'ятдесят. Поблагословив їїзнаком хреста і заговорив рідноюмовою про справу, близьку рідній(український) землі! Молода дівчиназнітилася: "Як вона, бідна невольниця,може помогти рідному краєві, з котроговийшла, й народові, котрий мучивсятам. Слухала уважно Івана, а в головіснувалися думки. Сулейман, якого такщиро покохала, володар трьох світів, єворогом правовірного люду, йогопращури руйнували українські церкви...Чи можна це прощати? Важко, дужеважко! Адже часто бачить окровавленіголови людські. Дівчина згадалаСпасителя, який дав душі людинисвобідну волю вибору між добром ізлом, між вірністю і ламанням її. І тимзробив ту душу подібною до себе. ЯкщоСпаситель своє життя "во ім'яцарствування добра" поклав на вівтар,то, може вона, Настя, дочка о. ЛукиЛісовського — пароха при церкві св.Духа — теж зможе віддати своє життязаради спасіння народу, припиненнявоєн, збереження православ'я?! Монахсказав, що Мати Божа Воротарницяпрощає всі гріхи, окрім одного гріхасупротив мужа, а цей гріх прощаєцерква Божа "по словам Христовим".А ось другий уривок. Діалог між Настеюй Сулейманом. На запитання Сулеймана,що вона зробила б, якби сталаволодаркою всіх його земель, дівчина-невільниця відповіла: "Я б будувала,багато будувала б!".Відповідала поважно, але такпереконливо, ніби він уже обіцяв грошіна ті будови. Що ж мріяла залишити тут,на далекій від України землі, полонянка?Кухню для убогих, лічницю, купелевийдім, школи для хлопців, бібліотеку, дімдля божевільних, мечеть.Сулейман був вражений. Вона виросталав його очах на дійсну султанку, і вінзаговорив: "Ти маєш не тільки великийрозум, але й дуже добре серце, що незабуваєш людей з країни, з якоїпоходиш".Роксолана свою місію вбачала в тому,щоб допомогти кожному незалежно віднаціональності її слуги ніколи не миналині греків, ні вірменів, ні італійців, ніполяк, ні інших слов'ян. Усім роздавалимилостиню. Служба Хуррей ужевпізнавала її земляків, яких відпускалина волю за її просьбою, і цим біднимлюдям теж роздавала милостиню. "Авони рідним словом подяку султанціскладали і сльозами прощали,піднесеними руками благословляли".Мати при зустрічі з дочкою розповілапро свої митарства і про те, щорадувало материне серце.Двоє людей-євреїв, які погодилисяорганізувати зустріч матері з дочкою,так відгукнулися про Роксолану: "Файна,дуже файна! біла, золоте волосся, синіочі, подовжасте обличчя, малі руки, як удитини, і добре серце має, бо як іде, тоне минає бідних, навіть наших,жидівських, хоч ми інша віра... Її каретуписьмами закидають... А її слуги письмазбирають... Найменше письмо, навітьподерте розглядають... Із-під землівинного добувають, а невинномудопоможуть. Велику людяність ЕльХуррем продемонструвала при зустрічі зСулейманом після приїзду матері.Слухав чоловік кохану дружину, радів заїї добрі вчинки: "...о моя мила Хуррем,...довго будеш прикладом і взірцем всімдітям правовірним мослемів, як маютьшанувати своїх батьків і матерів!"Хто ж вона, Роксолана? За змістомнаписано твору може бути такийвисновок: Ель Хуррем розумна, дображінка, яка своїми вчинками довела, щолюдина, де б вона не перебувала,повинна залишатися людиною,віддавати себе на службу людям різнихвіросповідань, любити своюБатьківщину, свій народ, шанувати йогокультуру та традиції.