Придумать легенду о любой украинской народной песне, очень прошу умоляюю напишите

Любу назву народної пісні можна підставити

А можешь именно про песню какую-то написать? Буду очень очень благодарна

Про піснюЛегенда Полтавщини— Спробуй, онучко, відгадай загадку: «Пливе щука з Кременчука, а як гляне — трава в’яне». Звичайно, відгадкою є слово «коса». Чому саме коса? Чи знаєш ти, як виникла ця загадка?Цікавим є той факт, що вона виникла у нас, у Кременчуці. Загадка, яку ти щойно почула — початок пісні «Пливе щука з Кременчука», яку записав Т. Г. Шевченко у Кременчуці під час подорожі по Україні. Вона з’явилась приблизно у кінці 30-х —на початку 40-х років XIX століття, тобто за кілька рокі

до того, як потрапив до Кременчука поет. Без сумніву, поява пісні, а отже, і загадки, пов’язана із заснуванням у 1839 році у Кременчуці механічного заводу, на якому виготовляли сільськогосподарське знаряддя праці — плуги, молотарки, за якими приїздили майже з усієї країни. Особливою популярністю і попитом користувалися кременчуцькі коси. Все це і зумовило вдячних людей створити пісню, згодом перші рядки якої стали загадкою, яку ти щойно, онучко, відгадала. Ось така, дитинко, існує легенда про ст

створення пісні «Пливе щука з Кременчука» та загадки «Пливе щука з Кременчука, а як гляне — трава в’яне».

Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці-любов до господарювання, німці-дисципліну і порядок, діти Білорусії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики… Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини. – Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь. – Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі. – Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав. як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її. – Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня. Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня