Ти увійшла нечутно, як русалка тема та ідея вірша,характеристика.

Ти увійшла нечутно, як русалка,Обличчя тлінне, спущені повіки,Вогка земля в одежі. Ти сказала,Глузливо усміхаючись: – А, морок,Морока, труд гіркий – живу сховати! –Я крикнув і збудився. Ніч стояла,Ніч, повна шуму й древньої скорботи.І плакав я вночі. Ти так далеко!Страшна земля в одежі... Так глибоко!Та сосонка зів'яла чи живе? – Однаково! Нічим вона не врадить.Не чуєш ти, засипана, як нічСама в собі перебирає шум:То покладе його на діл холодний,То здійме знов на темні верховини