Лисичка і ракЗустрілися лисичка і раком. Стала і дивиться як він помаленьку лізеі почала насміхатися:-- Ну й швидки же ти! Справжній неборак! А скажи мені раче чи справді тебе раз по дріжджі послали, а ти аж через рік з дріжджами прийшов тай ті посеред хати розілляв?Може й було таке колись. А зараз більше на брехню схоже.--Значить ти у нас прудкіший став?--Прудкіший не прудкіший, а тобі глузуватине дозволю. Давй поб'ємося об заклад, що я швидше тебе до того пенька добіжу.--Що?що?що?--здивувалася лисичка. ---Ти хотів би зі мною наввипередки бігати?--Не тільки побіжу, а хоч то ти на один скок спереду ставай, то я швидше тебе на місці буду-- мовитю: ракПобилися вони об заклад. Лисичка стала на один скок поперед рака, а рак ухопився клешнями за її хвіст. Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява стоїть. Добігла до пенька та й кличе:--А ти де Раче?Нічого не чути.Тай обернулась хвостом до пенька.--Та ось де я! Давно вже чекаю тебе, аж трохи за пеньок забіг.