образ Михайла та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенного кохання(тіні забутих предків)

Здавалось, це безтурботне кохання, що пов"язало з самого малечку дітей двох ворогуючих родів Марійки Гутенюк і Івана Палійчука, не предвіщає біди. Але смерть Марійки загублює душу Івана. Він відвертаєтьс від суспільства і подається у відлюднення на шість років, а коли навіть повертається знаходить єдину відраду у філістерських радощах і не спокущається на кохання Палагни. І не правда, що Івана зжив з світу Юра-мольфар через Палагну. Герой прагнув до своєї любки Марічки, і врешті прямуючи за її голосом падає в урвище. Через декілька днів пастухи знаходять його напівмертвого, але він всеодно помирає. Тепер вони дійсно разом назавжди.