Зима. Паркан. І чорний дріт

на білому снігу.

І ворон — між окляклих віт —

гнеться в дугу.

Дві похнюплені сосни

смертну чують корч.

Кругом — мерці. І їхні сни

стримлять, як сосни, сторч.

Дві брами, вгрузлі в землю, тьма

колошкає Танар,

і духу — продиху нема

од жалібниць, од мар.

Зима. Паркан. І чорний стовп,

мережка шпичаків.

Злодійський огирів галоп,

вогненний грім підків. 
зделать розбор єтого стиха!!!!!!!!!!!!!!пожалусто

 

Тема: настрій зимової природи

Ідея: несправедливіст вироку самому письменнику і всьому народу

Художні засоби:

Епітети:чорний дріт,чорний стовп

Метафори:між окляклих віт, ворон гнеться в дугу. похнюплені сосни смертну чують корч.вогненний грім підків

Порівняння: сни стримлять, як сосни, сторч.

Антитеза

Зима. Паркан.

І Чорний дріт На білому снігу.

Такий Близький ти, краю мій,

І безнадійно так Далекий.