аналз стиха В.Симоненко Я

Тема: опис гордого сприйняття людської гідності, безкомпромісної індивідуальності кожної особистості.

Iдея:довести читачевi, що кожна людина неповторна; заклик людей поважати самих себе та незважати  на засудження особистості.

Мотиви цього твору: справедливiсть, самоповага.

Образи: власного «я», народу, влади.

Художні засоби:

порiвняння : Ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних,Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.

метафори:Він гримів одержимо і люто,Не стала навколішки гордість моя,Ліниво тяглася отара хвилин.

епітети: Очицями, повними блекоти, лице рябе, нагримаєш грізно.

Афористичний висновок вірша: "Я..." можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.