аналіз віршу Лесі Українки "квіток, квіток, як можна більше квітів"

Назва: "Квіток, квіток, як можна більше квітів"

Автор: Леся Українка

Рід: лірика

Вид: інтимна

Тема: розповідь поетеси про велике горе - смерть коханої людини.

Ідея: кожна людина, що втратила коханого, захоче його воскресити, зробити щось для нього вже після смерті.

Епітети: білий серпанок, скупа весна, скупий край, весна убога, мертві квітки, слова таємні, ворожая весна, люта весна, живі квітки, весна лиха.

Звертання: мій бідний друже, мій друже.

Порівняння: заблищать, немов рубіни; як бліді, убогі квіти.

Анафора: Вони мені морозили.../ Вони мене у камінь...; Нехай собі минає рік за роком / Нехай мій вік уплине за водою.

Риторичні запитання: Квіток просив ти?