скіньте будьласочька вірш А Малишко "В ЗАВІЙНУ НІЧ З НЕЗВІДАНИХ ДОРІГ"

 

В завійну ніч з незвіданих доріг,Від злих заграв і переправ жорстоких,Мене тривожать дальні голосиЖивих і мертвих, знаних і забутих;З обличчями притертими, як пил,З корінням рук, з півкулями зіниць,В пороховім завзятті, як в надії,Ті голоси вплітаються вночіУ дерево, в невкриту сизу воду,І спопеляють камінь жаром слів,І спопеляють серце.- Не забув?Не кинув нас на муку і розлуку?Вставай, іди! – І я встаю, мов кленПронизаний очима й голосами…