І. Виберіть один правильний варіант відповіді:
1. Слово корифей означає:
а) найкращий;
б) перший, заспівувач; г) винятковий;
в) найактивніший; ґ) домінуючий.

2. Рідною сестрою Івана Карпенка-Карого була акторка театру корифеїв:
а) Соломія Крушельницька;
б) Марія Заньковецька; г) Ганна Затиркевич-Карпинська;
в) Марія Садовська-Барілотті; ґ) Любов Ліницька.

3. Іван Карпенко-Карий прибрав собі псевдонім на честь:
а) драматичного персонажа;
б) діда; г) сина;
в) батька; ґ) брата.

4. Надія Тарковська, перша дружина драматурга, та Іван Тобілевич зіграли ролі:
а) Марисі й Миколи у п'єсі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»;
б) Наталки і Петра у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка»;
в) Проні й Голохвастова у драмі Михайла Старицького «За двома зайцями»;
г) Наталі й Василя у драмі Панаса Мирного «Лимерівна»;
ґ) Галі й Назара у драмі Тараса Шевченка «Назар Стодоля».

5. Найвище творчість Івана-Карпенка-Карого оцінив:
а) Іван Нечуй-Левицький;
б) Панас Мирний;
в) Михайло Старицький;
г) Марко Кропивницький;
ґ) Іван Франко.

6. Виберіть два чи більше правильних варіантів відповідей:


1. Братами Івана Карпенка-Карого серед відомих корифеїв були:
а) Панас Саксаганський;
б) Михайло Старицький;
в) Марко Кропивницький;
г) Микола Лисенко;
ґ) Петро Ніщинський;
д) Микола Садовський.


7. Серед перелічених творів перу Карпенка-Карого належать:
а) «Наталка Полтавка»; г) «Назар Стодоля»;
б) «Сто тисяч»; ґ) «Сава Чалий».
в) «Мартин Боруля»; д) «Хазяїн».


8. Комедіями є такі п'єси Івана Карпенка-Карого:
а) «Сто тисяч»; г) «Хазяїн»;
б) «Наймичка»; ґ) «Мартин Боруля».
в) «Суєта»; д) «Безталанна».


4. Членами сім'ї Мартина Борулі в однойменній драмі є:

а) Микола; г) Степан;
б) Омелько; ґ) Марися.
в) Палажка; д) Гервасій.


5. Ознаками драматичного твору є:

а) яскраво виражений конфлікт; г) ремарки;
б) список дійових осіб; ґ) ліричні й авторські відступи;
в) численні пейзажі; д) відсутність автора у творі.


6. Основні ознаки комедії — це:

а) наявність комічного персонажа;
б) конфлікт з сатиричним забарвленням;
в) наявність засобів сміху;
г) дійові особи як носії високого і прекрасного;
ґ) наявність жвавих діалогів;
д) розвінчання негативних суспільних та побутових явищ.