Вірш тараса шевченка на панщині пшеницю жала
АНАЛIЗ : ТЕМА ЖАНР IДЕЯ ОСНОВНА ДУМКА МЕТАФОРИ ЕПIТЕТИ ПЕРСОНIФIКАЦIЯ
На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина годувать.
Воно сповитеє кричало
У холодочку за снопом.
Розповила, нагодувала,
Попестила; і ніби сном,
Над сином сидя, задрімала.
І сниться їй той син Іван
І уродливий, і багатий,
Не одинокий, а жонатий
На вольній, бачиться, бо й сам
Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою таки пшеницю жнуть,
А діточки обід несуть.
І усміхнулася небога,
Проснулася — нема нічого...
На сина глянула, взяла,
Його тихенько сповила
Та, щоб дожать до ланового,
Ще копу дожинать пішла.
ПОЖАЛУЙСТА

Жанр: Громадянська лірика. Тема: Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини. Ідея: Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі. Основна думка: А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства; Б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові. Римування: Перехресне. Віршовий розмір: Ямб. «На панщині пшеницю жала» художні засоби Порівняння: «Попестила; і ніби сном /Над сином сидя, задрімала». Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі». Епітет: «веселім полі».