пророцтво Тараса Шевченка "Мені однаково"

«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...»Мені однаково, чи будуЯ жить в Україні, чи ні.Чи хто згадає, чи забудеМене в снігу на чужині — Однаковісінько мені.В неволі виріс між чужимиІ, неоплаканий своїми,В неволі, плачучи, умру.І все з собою заберу,Малого сліду не покинуНа нашій славній Україні,На нашій — не своїй землі.І не пом’яне батько з сином,Не скаже синові: — Молись,Молися, сину, за ВкраїнуЙого замучили колись. — Мені однаково, чи будеТой син молитися, чи ні...Та неоднаково мені,Як Україну злії людеПрисплять, лукаві, і в огніЇї, окраденую, збудять...Ох, не однаково мені.