ДИТИНСТВО I ЮНIСТЬ ПОЕТА.Павло Григорович Тичина народився в селi Пiски наЧернiгiвщинi в багатодiтнiй сiм'ï сiльського дяка, який був водночас iвчителем "школи грамоти". Вiд батька вiн мав музичну обдарованiсть, вiд матерi -любов до украïнськоï пiснi. Першi роки минули у свiтi чарiвноïприроди. Матерiальна скрута змусила батька вiддати дев'ятирiчного Павла до бурси.Довелося хлопцевi самотужки заробляти собi на шматок хлiба: вiн спiвав уТроïцькому хорi мiста Чернiгова.СЛАВА I ТРАГЕДIЯ ПОЕТА.1. Вiтру вiтровiння... (Пiсля виходу перших вiршiв молодого поета з'явилисяпозитивнi вiдгуки вiдомих письменникiв. Вони вiдзначали оригiнальнiсть стилюТичини, тематичне розмаïття, красу украïнського слова.)2. Доби новоï знак. (Революцiя 1917 року не була для Тичини несподiваною.Вiн iз захватом молодостi чекав на неï, мрiяв, що нова доба стане ерою щастя,що всi люди будуть вiльнi, рiвнi. Своïми творами поет заперечував модне втой час декадентство. Враження революцiйних битв захопили творчу уяву митця.)3. Його шляхи, його болiння... (Революцiя гналася за поетом, як дикий кiнь. Кожнайого нова збiрка - це гiмн новiй добi. I нiколи було зупинитися, роздивитися навколо: страшно булопобачити голоднi очi помираючих у 1932-1933 рокiв, не хотiлося вiрити у тисячi ешелонiв, якi везли цвiт нацiï напогибель у далекi суворi краï. Заколисувало сумлiння "чуття єдиноïродини", бо голосно зазвучала на знелюднiлих полях "пiсня трактористки", бо"партiя веде" в омрiяне майбуття.)4. Перетворення "сонячних кларнетiв" на "пофарбовану дудку". (Павло Тичина досягу Радянському Союзi, здається, всього, про що мiг мрiяти поет. Кожен його рядокдрукувався i ставав хрестоматiйним, нагороди сипалися на поета дощем. Вiн ретельновивчав марксистську фiлософiю, хотiв набутi знання викласти в поетичнiй формi, аз-пiд пера лiзло щось дике i недолуге:Перекочовуючи насичуючись кiлькiсно якiсно перехоплюючись проймаючи взаємнопротилежностi прямуєм за законом дiалектики до незмiренного майбутнього.Поет кидався шукати нових форм вiрша, ставив слова у неприродну для них позицiю йотримував абракадабру: ...одна одна турбацiя традицiй пiдрiзацiя колективiзацiяАбо: Незборено залiзяно пройти без каяття не спать голубо-сизяно наукою пронизанощоб все було життя.I тiльки на схилi життя Павло Григорович у вузькому колi близьких зiзнався, що воцiнцi його творчостi об'єктивним був лише Євген Мала-нюк -поет-вигнанець, який сказав, що вiд сонячних кларнетiв Тичини пофарбована дудказосталась.)ЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОСТI ПАВЛА ТИЧИНИ.Та як би там не було, а Тичина буввидатним поетом украïнськоï лiтератури. Його раннi твори - цешедеври пейзажноï i любовноï лiрики. Вони показали красуукраïнськоï природи, цноту i замрiянiсть першого кохання. У цьому Тичинабув i залишився неперевершеним.