аналіз вірша (До радості)

У вірші «Радість» ми бачимо ліричну героїню, яка несе радість у серці, причини її пояснити не може, до неї «радість тулиться», і ця радість передається поетичним порівнянням «як безжурний вітрогон хлопчина». Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли». Ця безжурна радість переповнює вщерть: «Пролітаю між людьми похмурими, Козачка вдаряю попід мурами…» Весь вірш пройнятий життєрадісною настроєністю, передає ніжний ліризм і оптимізм ліричної

Тема: зображення ліричної героїні, яка передає радість усім навколо Ідея: прагнення героїні донести до читатів радість, оптимізм у будь-якій ситуації Основна думка: Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли» Художні засоби вірша «Радість» епітети «безжурний  вітрогон-xлопчина», «між  людьми  похмурими» порівняння «як безжурний віт­рогон хлопчина»; «а  хлопчина  рветься,  як  метелиця,» метафора «радість тулиться», «поле стелиться», «Козачка  варяють попід мурами》