1Хлопець бере на себе відповідальність, аби врятувати життя батькові.
 Батько пишається сином:«Отже, Девi все-таки запам’ятав, що треба 
вирiвняти лiтак, держати потрiбнi оберти мотора i швидкiсть! Вiн це 
запам’ятав. Славний хлопчина! Вiн долетить, Вiн впорається! Бен бачив 
рiзко окреслений профiль Девi, блiде обличчя з темними очима, в яких 
йому так важко було щось прочитати.»2Зміна думки батька про сина в екстремальній ситуації: «”Вiн, 
здається, хлопець розвинутий”, – подумав Бен, дивуючись чудному напрямку
 своїх думок. Цей хлопець iз спокiйним обличчям був чимось схожий на 
нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий i навiть
 невгамовний характер. Але блiде, трохи широкувате обличчя виглядало 
зараз нещасним.»3Хлопчик обділений увагою, материнською турботою та батьківською опікою, а
 батько вважає приблизно так:  «…десятирiчного сина, що народився надто 
пiзно i, – Бен розумiв десь у глибинi душi, – чужого їм обом, 
самотнього, неприкаяного хлопчика, який у десять рокiв розумiв, що мати 
ним не цiкавиться, а батько – стороння людина, яка не знає, про що з ним
 говорити, рiзка й небагатослiвна в тi лiченi хвилини, коли вони бували 
разом.» З цього ж уривку ми маємо можливість дізнатись, що дружніх 
стосунків між батьком та сином немає, вони абсолютно чужі одне одному 
люди.