Віршовий розмір, будь ласка
Прокинутися з повним домом щастя!

Відкрить вікно в туманний березняк.

А мокрий вітер б’ється круг зап’ястя,

як спіймане промерзле пташеня.

Це вже весна. І протяги хмільні

похмурого заплаканого талу

зашарпали халатик на мені

і в рукава насипали фіалок.

А восени хай світяться дощі,

Воркує грубка, і вуркоче кіт.

О затишок! О хустка на плечі!

О днів прожитих невеселий слід.

Але якоїсь ночі – не засну,

І прийде сніг з очима золотими,

І от тоді я знову осягну

Мистецтво повертання у дитину…

Віршовий розмір, будь ласка