Предмет:
Українська літератураАвтор:
barongomezАвтор:
gavin57Олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози.
Там він блукав до самого вечора. Обмацував холодні пташині гнізда, їв мерзлу калину, доки не набив оскоми. Потім шукав осикові трухляки, ховав за пазуху і, нап’явши пальтечко на голову, дивився: світять чи не світять? У кущах, заплетених осокою, шарудів вітер, попискували миші; а в березі терлись одна об одну вільхи, сповнюючи луг тривожним стогоном.
Сонце пробило у хмарах над байраком вузеньку ополонку, яскравим променем стрельнуло на левади. Олесь радісно мружився йому назустріч, зводив очі до перенісся, ловлячи золоту мушку на кінчикові носа.
Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали і набрали войовничого вигляду. Треба було йти додому. Олесь грядками вибрався на вигін і став чекати, доки випустять школярів.
Автор:
buddawarrenДобавить свой ответ
Предмет:
БиологияАвтор:
shawnhoffmanОтветов:
Смотреть
Предмет:
Окружающий мирАвтор:
sugar34Ответов:
Смотреть
Предмет:
МатематикаАвтор:
skyler297Ответов:
Смотреть