Після цих слів вовк заплакав. З тих пір вони були нерозлучними. Вовк водив Сашка до школи і там його чекав до закінчення уроків. Згодом Василь Чепіжний опинився в такій самій ситуації як і вовк. Він осліп а згодом і помер. Вовк приходив у гості до людей і ніхто його не боявся. Сашко власноруч зробив спальне місце для вовка. Дуже скоро помер і сам вовк адже був найстарішим вовком у світі. Попрощатися із героєм прийшов кожен житель села.