Заснувши сьогодні вночі,мені приснився дуже цікавий сон. Я зустріла Лавріна із повісті "Кайдашева сім'я"-Привіт,Таню.-Привіт. А я щось тебе не пригадую-Та як?Ти ж нещодавно про мене читала у творі.-Хм...Лавріне?Це ти?-Ну так.Я у твоєму сні.-Цікаво цікаво. А де твоя Мелашка?-Мелашка?Це хто?-Як хто?Ти не пам'ятаєш?-Ні...-Дивно. А куди,до речі,ти їдеш возом?- Їду молотити зерно на муку. У млин.-Ага!Тоді зрозуміло чому ти ще не знаєш Мелашки.-Ну і чому?І хто це взагалі така?-Бо ви ще незнайомі. Це твоя майбутня жінка.-Жінка?Ого.Хах,а звідки ти це знаєш?-Не важливо,але пам'ятай,що у тебе попереду ще дуже важке життя,-сказала я Лаврінові.На цих словах і прокинулась.