твір на тему навчання тараса шевченка у петербурзі!!Срочно!!25 балов!!

Де вчився Тарас Шевченко

Доля не дала Тарасу пройти навчання на художника повністю.Він вчився уривками - в дяків, в малярів, в академії мистецтв в Петербурзі. Та не дивлячись на те - картини Шевченка на диво професійні.

Першим вчителем малярства в малого Шевченка, був дяк з села Лисянці. Але, хлопець більше працював на нього, ніж вчився. Тому через декілька днів він утік до с. Тарасівка, в надії піти в навчання до тамошнього «дьячка маляра». Проте, перевіривши руки Тараса він вирішив що хлопчина не має здібностей до малярства і відмовив в навчанні. На цьому й завершились дитячі спроби навчатися на художника. Та Тарас й далі малював як умів, мав навіть власну колекцію  історичних героїв яких крав, здумкою перемалювати.

Після переїзду в Вільно, сталася прикра подія, яка все ж призвела до бажаних наслідків. 6 грудня 1829 р пан та пані поїхали на дворянське зібрання. В томі все стихло, й Тарас став малювати козака Платова, з своїх крадених скарбів. Повернувшись, пан застав Тараса за цим дійством, й наказав кучеру покарати його. Про це Шевченко згадав в своїй Автобіографії.

Але, Енгельгардт вирішив використати здібності свого козачка до малювання, й віддав його у науку до  художника. (Наразі точно не відомо, хто саме навчав малюванню Шевченка в Вільно).

По переїзді в Варшаву, Шевченка віддали в науку до одного з найвидатніших варшавських малярів – Франса Лямпі. Де й (скоріше за все) провчився до 1831 року, аж поки не поїхав до Петербургу.

Тут Шевченко починає малювати власні картини – так до того періоду відносять «Погруддя жінки 1830»

Навчання Шевченка в Петербурзі

Навчання у Ширяєва

В Петербурзі, після перерви в навчанні, Шевченка віддали в науку до цехового маляра-декоратора Ширяєва, де він не тільки вчився, але й працював. За свідченням Тараса тут він навчився не тільки малярству, але й мистецтву живописця, хоча й починав з малювання підлог.

Ширяєв, За словами Шевченка – тримав постійно трьох учнів, і наймав до десяти селян в допомогу. Сам будучи людиною скупою, «неотесаною й жорсткою», учням своїм нічого не прощав, за помилки бив. Не дозволяв учням виходити з дому навіть в свята.  

Та поет, зранку, коли виходив у місто на роботу, забігав до алей Літнього Саду, і зрисовував богинь та богів зі статуй.

Саме це самонавчання й стало в пригоді Тарасу – тут він познайомився з митцем Іваном Сошенком. Під час одного з сеансів рисування в Літньому саді Сошенко побачив парубка й поцікавився що той малює, й одразу відмітив що хлопець має здібності.

Він запросив Тараса приходити до нього в святкові дні, й чим міг допомагав – давав поради, технічні вказівки, згодом навіть познайомився з Ширяєвим й домовився щоб Тарас мав змогу ходити до нього й по буднім дням. Саме Сошенко підказав спробувати малювати аквареллю.

Тим часом Енгельгардт побачивши роботи свого кріпака почав давати роботу Шевченку – малювати портрети знайомих, та коханок. Також був намальований портрет самого Енгельгардта. За ці роботи нагороджував Шевченка «рублем серебра – не більше» за словами поета.