цитати про козакiв в повiстi за сестрою

"Не ймення красить, а ти його краси». На Січі не питали нікого, як зветься; там зараз причіпали кожному ймення, з яким не розставався аж до смерті. Хоч би як козака негарно назвати, він цього не соромиться. Найбільше чванився козак тим, коли на ділі показував, що він не є такий, яким його при першій нагоді прозвали…»«Пугу! Пугу! – гукнули козаки». Відповіддю мало прозвучати «Козак з Лугу!». Тоді козак знав, що наближаються свої і турбуватися нема потреби.