аналіз твору Леся Українка,, Тиша морська,,

Жанр: вірш.

Тема: зображення морського пейзажу, гармонії у природі.

Ідея: захоплення від краси та гармонії морського краю.

Головна думка: "не страшні для мене вітри.... в краю вічного проміння" (душевну радість породжує гармонія в довкіллі).

Епітети: ясне небо, ясне сонце, ясні хмарки, країна світла, золотиста блакить, тихий плескіт, хвилечка перлиста, малим човенцем, стежечка золотиста, щире золото, золотим шляхом, підводнії каміння, вічне проміння.

Метафора: з весельця щире золото спадає, країна золотистої блакиті, рине хвилечка перлиста, золотим шляхом поплисти, в’ється стежечка злотиста, тим шляхом, що проложило ясне сонце через воду.

Зменшувально-пестливі суфікси: віконце, хмарки, хвилечка, човенцем, стежечка, з весельця.