чарівний світ дитинства змалюваний у поезіях «Лесі Українки»

Леся Українка все життя згадувала милий край свого дитинства — Полісся. Вона була надзвичайно обдарованою, а світ її захоплень був дуже широкий.

Молодша сестра Ольга згадувала про неї: «Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею. Вони, на диво, цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої дитини».

Леся рано почала писати вірші, і допомагали їй у цьому батьки. Її твори над­звичайно романтичні і ліричні, сповнені бажання жити і творити. Наприклад, у поезії «Мрії» зображені мрії героїні, за які необхідно боротися навіть тоді, коли це неможливо.

Болючі переживання поетеси з приводу її здоров’я зображені у поезії «Як дитиною, бувало…» Мужність, стійкість, сила волі притаманні дівчині. Леся любить природу і захоплюється нею, милується красою морської тиші. У вірші «Тиша морська» багато епітетів: ясне небо і море, перлиста хвилечка, золотий шлях. Вони допомагають поетесі змалювати красиву картину моря й виразити почуття.

Кожне Лесине слово зворушує серце. Ми захоплюємося її поезією!