Художній прийом у вірші Ігоря калинця дим

І. Організаційний етап.

___________________________________________________

___________________________________________________

II. Актуалізація і корекція опорних знань.

Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання учнями поезії І. Калинця «Писанки» напам’ять.

Бесіда за питаннями.

— Які думки та відчуття навіяла вам поезія «Писанки»?

— Який епізод із життя її автора вам запам’ятався і чому?

III. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя.

Коли Ігор Калинець 1973 року опинився у таборі на Північному Уралі, він і в таких важких умовах продовжував писати вірші. І не тільки для себе (для дорослих), але й для дітей.

«Моя дочка, — як розповідав згодом письменник, — закінчувала саме другу клясу. І мені (з туги також) хотілося щось і від себе вкласти в душу маленької школярки. Хотілося й собі бути причетним до її виховання, до формування і світогляду, і смаків».

Найперше були віршики про явища природи, про все прекрасне, що є навколо нас, хотілося, щоб донька подивилася на світ з подивуванням. Так з’явився поетичний цикл «Дивосвіт, або Книжечка для Дзвінки». Сьогодні ми ознайомимося з фрагментами цього циклу.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

Виразне читання поезії «Стежечка».

Бесіда за питаннями.

— До кого звертається автор у вірші? Чому?

— Про що він розмовляє зі стежечкою?

— Кого вона вам нагадує?

— Чи може людина спілкуватися з неживими предметами? Як називаємо художній прийом, коли неживі предмети набувають ознак і властивостей людини?

Виразне читання поезії «Блискавка».

Бесіда за питаннями.

— Кого нагадує блискавка?

— Чи справді вона така гарна, як про це каже дзеркало?

— Чому зазвичай блискавка викликає в людей страх? Яких прикрощів вона може завдати?

— Як ви вважаєте, чому у вірші І. Калинця, як часом і в казках, щоб переконатися у власній красі, звертаються саме до дзеркала?

Виразне читання поезії «Веселка».

Бесіда за питаннями.

— Фрагмент якої казки вам нагадали події, описані у вірші?

— Чи вдало, на вашу думку, автор використав для зображення парубка і дівчини образи Соняшника і Веселки?

— Назвіть художні засоби, які вжив поет у творі. Поясніть їхні особливості. (Наприклад, веселкові смуги і дівочі стрічки подібні за кольорами та формою — дуга-коромисло).

Виразне читання поезії «Криничка».

Бесіда за питаннями.

— Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

— Як ви уявляєте підземну матір кринички?

— Про що розмовляють криничка з матір’ю? Чому теми їхніх розмов такі різні?

— А про що ви розмовляєте зі своїми мамами?

— Як ви розумієте рядки: «Весняна калина не хоче забрати з мене свою подобу»? Чому автор називає воду калиновою?

Виразне читання поезії «Дим».

Бесіда за питаннями.

— Кого вам нагадує дим?

— Куди він утік від вогнища? Яким транспортом скористався?

— Чому дим вважає, що сів не в той трамвай? А ви як вважаєте?

— Знайдіть у творі приклади фантастичного і реального. Поясніть це поєднання.

Гра «Відгадай загадку».

Учням пропонується відгадати загадки і пояснити, на чому ґрунтується їх образність.

■ Від хати до хати йде, а в дім не заходить. (Стежка)

■ Лежить Гася, простяглася, як устане — до неба дістане. (Дорога)

■ Ой полем, за горами золота нагайка в’ється. (Блискавка)

■ Розфарбоване коромисло через річку повисло. (Веселка)

■ Дзюркочу серед лісу я, холодне, гомінке, ще здалеку по пісеньці впізнаєте мене. (Джерело)

■ Серед села стоїть бочка: хто хоче, той нап’ється. (Криниця)

■ В небі я труджуся — знає мене кожний, я на всіх дивлюся — на мене ж не можна. (Сонце)

■ Без крил, без ніг, без рук, а в гору піднімається. (Дим)

Пошукове завдання.

— Чому, на вашу думку, в поезіях циклу «Дивосвіт» немає розділових знаків? Що ще незвичного ви помітили у віршах?

Пояснення вчителя.

Поезії циклу «Дивосвіт» (а цикл — це кілька поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, настроєм та емоціями) не мають рим, не поділяються на строфи, рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів. Такі вірші називають верлібром (із французької — вільний вірш) Цей жанр з’явився у світовій поезії з кінця XIX ст. Популярний він і в українській літературі.

Можна прочитати учням верлібри, написані українськими поетами, що жили в різний час.

• Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали

У білий іній

Та готували

Йому постіль. (Василь Симоненко)

• Десь дощ іде —

Не мовкнуть голоси зозуль.

Чи хлопчик я?

Так хочу дохопитися рукою до гнізда,

Де блискавка лежить,

Як вовною обтулена змія.

Десь дощ іде. (Володимир Свідзінський)

V. Узагальнення і систематизація знань.

Виконання тестових завдань за вивченими поезіями.

1. Стежечка виросла