Гуморески про шкільне життя

Ответ:

Дивний школяр

Двох онуків дід старий

Посадив на руки

Та й розказує казки,

Слухають онуки.

Раптом менший запитав:

— А скажіть, дідусю,

Ви ходили в перший клас?

— Та ходив, Павлусю.

— От був номер! — малюки

Сміхом залилися,

— Як до школи ви прийшли

З бородою й лисі.

Найкраща мова

Йде синок до школи вперше.

Пита батька мати:

- Якій мові ми синочка

Будемо навчати -

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

- Хай вивчає ту, якою

Печатають гроші.

Зразковий предок

Як зразковий предок, та близька людина,

батько витягнув щоденник із портфеля сина.

Відкриває, там оцінок як у полі гички,

пара трійок, кілька двійок, решта — одинички.

Подививсь на сина скоса, синок здогадався,

і під стіл від артрозносу евакуювався.

Вилазь звідти, каже батько, вилазь буде краще.

Ну і в кого ж ти вдалося отаке ледаще?

Неохоче полоненник вибрався з під столу,

— так то ж я знайшов твій щоденник і носив у школу,

показав, щоб наш учитель більше не чіплявся,

у кого я такий олух ледачий удався.

Гумореска про братів молодших

— Зараз, дітки, — каже вчитель,

— будем твір писати про братів молодших наших

— птахів та звіряток,

про пернатих наших друзів і чотириногих.

От Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:

«Ми із татом у суботу йшли по лісосмузі

і підстрелили з берданки

трьох пернатих друзів.

Біг ще друг чотириногий,

тільки дуже спритний,

як шурнув у кукурудзу

— не вдалося вбити.

Все одно у нас в коморі м'яса є багато:

брата меншого в неділю вполював мій тато.

А наступної неділі підем на лисичку.

Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».