у яких умовах розвивалась драматургія і тептр в украіні в 2 половині 19 століття

У другій половині 19 століття драматургія і театр в Україні розвивалися в контексті культурного відродження та національного пробудження. У цей період спостерігався потужний рух за утвердження окремої української національної ідентичності, що включав розвиток української літератури, мови та культури. Цей рух був відомий як українське національне відродження і перебував під впливом подібних рухів, що відбувалися в інших частинах Східної Європи в той час.

Однією з ключових постатей у розвитку драматургії та театру в Україні в цей період був Іван Карпенко-Карий, якого часто називають "батьком української драматургії". Карпенко-Карий написав першу україномовну п'єсу "Наталка Полтавка", яка була поставлена у 1851 році. Ця п'єса стала значною віхою в розвитку українського театру, оскільки вперше на професійній сцені була поставлена україномовна п'єса.

У другій половині 19 століття в Україні було створено низку професійних театральних труп, які почали ставити п'єси як українською, так і російською та іншими мовами. Ці трупи відіграли важливу роль у розвитку української драматургії та театру, сприяли становленню процвітаючої театральної культури в країні.

Загалом розвиток драматичного і театрального мистецтва в Україні у другій половині 19 століття був тісно пов'язаний з широким культурно-національним відродженням, що відбувалося в країні в той час. Це був період значного зростання та розвитку українського театру, який заклав підвалини тієї яскравої театральної культури, що існує в Україні сьогодні.