Тарас Шевченко у поемі-сонаті "Кавказ" використовує різні мистецькі засоби, щоб розповісти про свій досвід життя у каторжних роботах та проблемах народів Кавказу. Деякі з них: Метафори та образи. У поемі-сонаті "Кавказ" Т. Шевченко використовує образи, що символізують різні аспекти його життя та довкілля. Наприклад, образ "дикого звірятка" описує його стан після перенесених страждань та праць, а образ "чорного кола" символізує його тюремний досвід. Епітети. Епітети використовуються Шевченком, щоб описати природу Кавказу та життя народів, які там живуть. Він описує природу Кавказу як "дикий", "голий" і "засніжений", а життя народів як "неволя", "рабство" та "несвобода". Іронія. Шевченко використовує іронію, щоб критикувати уряд Росії та суспільство свого часу. Наприклад, він показує, як герой поеми, російський офіцер, який мав захищати народи Кавказу, натомість жорстоко поводиться з ними і використовує своє становище у своїх особистих інтересах. Ритм та рими. Т. Шевченко використовує ритм та рими, щоб створити музичність та емоційну силу у своїй поемі-сонаті. Він використовує строфи, що містять 4-5 рядків, у яких рими повторюються на певних місцях, щоб створити гармонійну звукову картину та передати свої думки та емоції. Ці та інші художні засоби, використані Т. Шевченком у поемі-сонаті "Кавказ", дозволяють йому розкрити проблематику свого життя та проблеми народів Кавказу, передати свої думки та емоції, а також критично оцінити події та явища свого часу.