Напишіть продовження до казки Запорожці Івана Нечуя-Левицького

Відповідь:

Карпо Летючий успішно перевів байдак через усі пороги і доправив його до міста Києва. Там він отримав велику нагороду від багатого купця і повернувся до свого села Старий Кодак. По дорозі він зупинився в селі Музичине, де жив лоцманський отаман Іван Музика і його дочка Олеся. Карпо давно закоханий у Олесю, але не мав сміливості їй це сказати. Він сподівався, що отаман дотримає свого слова і дозволить йому одружитися з Олесею.

Коли Карпо прибув до Музичина, то з радістю побачив, що Олеся теж любить його. Вона вийшла йому назустріч і обняла його за руку. Вона була гарна, як квітка, з чорними очима і білим личком. Карпо почув, що його серце б’ється швидше.

Вітаю тебе, Карпо! - сказала Олеся. - Я так рада, що ти повернувся живий і здоровий. Ти такий хоробрий і сильний!

Дякую тобі, Олесю! - відповів Карпо. - Ти така мила і добра! Ти моя найбільша радість!

Вони поглянули одне на одного і посміхнулися.

Ходімо до батька! - запропонувала Олеся. - Він чекає тебе з нетерпінням.

Вони пішли до хати отамана, де вже стояло святкове столу. Отаман радо зустрів Карпа і привітав його з успішною подорожжю.

Молодець, Карпо! - сказав він. - Ти показав себе справжнім запорожцем! Ти заслужив мою повагу і довіру!

Дякую вам, отамане! - вклонився Карпо. - Ви мене навчили всьому, що я знаю.

Не хвалися, Карпо! - посміхнувся отаман. - Ти ще молодий і маєш багато чого навчитися. Але я бачу, що ти не тільки хоробрий лоцман, але й закоханий хлопець!

Він поклав руку на плече Карпа і погля.

Воно хоч велике але цікаве