Твір Григорія Квітки-Основ'яненка "Маруся" є класичним твором української літератури, написаним у 19 столітті. Цей твір описує життя та переживання молодої дівчини на ім'я Маруся, яка живе в селі та веде досить просте життя."Довгожданне бажання" у цьому контексті має бути розуміти як глибоке та інтенсивне прагнення головної героїні, яке пронизує її життя та визначає її дії. Це бажання може бути пов'язане з пошуком щастя, любові, самореалізації чи втечі від рутини повсякденного життя. В контексті епохи та умов, у яких жила Маруся, таке бажання могло включати мрії про краще життя, можливість виходу заміж за кохану людину, чи здобуття освіти та самостійності."Маруся" Квітки-Основ'яненка зображує традиційні українські сільські реалії та характеризується глибоким зануренням у внутрішній світ персонажів. Тому "довгожданне бажання" Марусі може слугувати символом її внутрішньої сили, сподівань та мрій у контексті обмежень, які накладало на неї суспільство та час, у якому вона жила.