Конфлікт між Борисом Грінченком і його батьком, Дмитром Грінченком, мав глибокі коріння, пов’язані з різними поглядами на українську мову та політичні переконання. Борис змалку захоплювався українською мовою і літературою, однак його батько, який володів українською, використовував її лише для спілкування з селянами і не схвалював захоплення сина. Конфлікт посилився, коли Борис, будучи гімназистом, долучився до розповсюдження забороненої літератури та був арештований. Батько вимагав від сина виказати однодумців і немилосердно бив його, також дозволяв тримати Бориса в найхолодніших камерах та позбавляти води.