Визначіть в поезії П.Тичини наявні стилістичні фігури (епітет, метафора, алюзія, антитеза, градація, перифраз тощо). Прийшли попи, диктатори (о сором!), — якраз всі ті, кого Ти не любив. І хтось Твоє погруддя встановив поміж монастирем, поміж собором. Стоїш. У далеч дивишся з докором… Який огонь в душі Твоїй горів, коли будив Ти, кликав кобзарів з насильством биться, з царствами, з терором! Ну що ж, Тарасе! Рад єси, не рад — дивись, який в господі нашій лад, в сем’ї великій, у громаді вольній. Дивись. Мовчи. Хоча б схотів і їсти — нічого не кажи Первопрестольній. — Бо ще й Тебе пошиють в шовіністи.

Прийшли попи, диктатори (о сором!), — (градація)

якраз всі ті, кого Ти не любив. (антитеза)

І хтось Твоє погруддя встановив

поміж монастирем, поміж собором.

Стоїш. У далеч дивишся з докором… (епітет)

Який огонь в душі Твоїй горів,

коли будив Ти, кликав кобзарів (алюзія)

з насильством биться, з царствами, з терором!  (градація)

Ну що ж, Тарасе! Рад єси, не рад —

дивись, який в господі нашій лад, (метафора)

в сем’ї великій, у громаді вольній. (перифраз)

Дивись. Мовчи. Хоча б схотів і їсти —

нічого не кажи Первопрестольній. — (метафора)

Бо ще й Тебе пошиють в шовіністи.