Карпенко Карий біографія коротко

Ответ:

Объяснение:

ван Карпенко-Карий (справжнє ім'я - Іван Петрович Котляревський) - видатний український письменник, драматург, актор та режисер. Він народився 9 липня 1845 року в селі Біївці, що на Черкащині, в родині священика. Його творчість внесла значний вклад у розвиток української літератури та театрального мистецтва.

Основні події в біографії Івана Карпенка-Карого:

Навчання: Іван Котляревський навчався в Київській духовній семінарії, де вже виявив талант до літературного творчості. Він писав вірші та оповідання, вперше використовуючи псевдонім Карпенко-Карий.

Дебют: Його літературний дебют відбувся в 1869 році, коли журнал "Червонная калина" опублікував його вірші та оповідання.

Театральна діяльність: Іван Карпенко-Карий відомий також своєю театральною діяльністю. У 1882 році він заснував театральну трупу, яка виступала під керівництвом самого Карпенка-Карого. Цей театр вважався першим професійним українським театром. Іван Карпенко-Карий виступав у ролі актора та режисера, а також писав п'єси для свого театру.

Літературні досягнення: Його творчість включає в себе різні жанри - від віршів і оповідань до драм та комедій. Відомі його п'єси "Сто тисяч" та "На тій світлиці". Також відомий його твір "Мойсей", який став першою українською п'єсою на релігійну тематику.

Смерть: Іван Карпенко-Карий помер 22 квітня 1907 року в Києві.

Його внесок у розвиток української літератури та театрального мистецтва визнаний і вивчається в українських школах та університетах.

Карпенко Карий біографія коротко

Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич) народився 17 вересня 1845 року в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Він був видатним українським письменником, драматургом та актором. Давній псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»12.

Ось деякі ключові моменти з його життя:

У 1864 році він почав службу в повітовому суді.

У 1883 році вступив до театральної трупи М. Старицького.

У 1886 році вийшов перший «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого.

У 1900–1904 роках створив власну трупу.

15 вересня 1907 року помер після тяжкої хвороби у Берліні, куди їздив на лікування1.

Його творчість включає такі п’єси, як «Бурлака», «Безталанна», «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Гроші», «Сто тисяч», «Батькова казка», «Паливода XVIII століття», «Лиха іскра поле спалить і сама щезне», «Понад Дніпром», «Чумаки», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Гандзя», «Суета», «Житейське