вірші про природу Горик Ніни Петрівни

  Чого мені треба – відваги,Розсудливості чи зневаги,Щоб не втратити рівновагиПід ногами?Хитається світ, мов човен.Хитається від учораТа ще й сьогодні раз по раз…Де опора?А мені, щоб не впасти, требаХоч би зірки триматись у небіІ вірити, що нідеІ ніколи вона не впаде.***О загребущий, судорожний час!Чорний Едем… посередині нас.А ми забули заповіт і суть.І знов спасати світ іде Ісус.І кожен, спотикаючись,за полиСпасителя хапає, аж доколиНе вирве хоч би клаптичок поли -І все,немов прощення відмолив.Іде зухвало далі торгуватиДушею, лахом, тілом, словом, братом,Ще й доказати святість власну може: -– А в мене – он,благословення Боже.