Дмитро ПАВЛИЧКО ідейно - художній аналізБув день, коли ніхто не плаче, 

Був ясний день, як немовля. 

Та я здригнувся так, неначе 

Твоє ридання вчув здаля.

Я знаю – ти не заридала, 

А в світі, що гуде й гримить, 

Мене лиш пошепки назвала, 

До себе кликнула в ту мить.

   Назва: "Був день, коли ніхто не плаче..."   Автор: Дмитро Павличко   Тема: розповідь про ліричного героя, який відчуває душевний стан близької людини навіть на відстані.   Ідея: важливість підтримки; закохані люді завжди мають духовну єдність.                                                   Худ. засоби:   Епітети: ясний день,   Порівняння: день, як немовля.   Єдинопочаток: був день..був ясний день.    Римування: абаб (перехресне)   Рима: неграматична (римуються різні частини мови: плаче - неначе, немовля - здаля).    Строфа: катрен