"Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі дерев'яні ночви, і цинковий тазик.""Срібний
чоловічок народився, мабуть, із крапель. Коли я запитав, як його звати,
почувся звук «бумс!», і я зрозумів, що це — Бумс. Я не буду його
чіпати, класти в коробку, як метелика, щоб не зашкодити.""Матері лякають Сопухою дітей, які не хочуть спати. Я теж спочатку боявся, а потім перестав.""Ні
наступного дня, ні пізніше Адам не прийшов до греблі. Річка швидко
розмила загату. Мені стало дуже сумно. Захотілося, щоб по ряд був друг.""Раптом
чую, як хтось мене запитує, з ким я говорю. Це мама. Вона переживає, що
мені ні з ким і погратися — немає тут дітей. Але я, хоч і сам, побував
уже і в печері, побігав у степу, ловив павука, словом, набігався,
набалакався вволю.""І досі не знаю, чи була така дівчина, чи я її просто вигадав.