твір на тему в піснях оживає історія мого народу

дякую

Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï. Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення. "Украïнська народна пiсня, Ї писав М. Стельмах, Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут, болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу... " Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня, мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям духовностi Ї має дух! " Народна пiсня Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи. Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть. может так подойдет