характеристика захару беркуту  і тугару вовку з твору І Франка Захар Беркут

Один iз найвiдомiших творiв Iвана Франка названий за iм'ям його головного героя Захара Беркута, який постає перед нами втiленням совiстi та розуму тухольськоï громади часiв монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь. Сивий дев'яностолiтнiй старець, "мов стародавнiй дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвiдом життя i знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давнiх патрiархiï), батькiв i провiдникiв цiлого народу, про яких говорять нам тисячолiтнi пiснi та перекази". Тому тухольцi неспроста обрали його ватажком, довiривши своє життя i безпеку мудрому досвiду голови старiйшин. Вони знали, що громада для Захара Беркута була всiм: i його свiтом, i метою його життя. Вiн вiддає рiдним односельцям своï знання, сили i здоров'я, бо вiдчуває за них власну вiдповiдальнiсть. Для тухольськоï громади вiн - i садiвник, i пасiчник, i лiкар, i розумний порадник, i чесний суддя, i дбайливий батько, i вожак, i далекоглядний пророк. Навiть у страшний час особистих випробувань Захар надає перевагу громадським iнтересам. Його батькiвське серце ридає над долею рiдного сина-кайданника, а розум захисника громади диктує iнше, тому вiн рiшуче вiдкидає думку цiною вигоди для ворога повернути синовi волю. Мене дуже вразила глибока мудрiсть Захара Беркута, що, здається, увiбрала в себе риси народноï мудростi украïнцiв. Глибоко розумiючи небезпеку для Карпатськоï Русi, вiн радить навколишнiм сусiдам скинути "з себе тi пута" i стати на смертельну боротьбу проти ворога. Його розсудливiсть допомагає громадi перемогти завойовникiв i врятувати своє життя пiд час боротьби з ними. Постать Беркута у цей перiод нагадує менi казкових героïв, якими сповнена украïнська народна творчiсть. Мужнiй, сильний i мудрий, вiн не знає спокою, поки односельцi перебувають у страшнiй небезпецi. Здається, вiн навiть забуває про себе, про особисте життя, вся його воля i мужнiсть скерованi на допомогу громадi. Жодного разу вiн не покривив душею, бо чеснiсть i поряднiсть є основою його вчинкiв. Якщо в мирному життi старий Беркут виступає справедливим суддею, то у лихi часи небезпеки i боротьби ця чеснiсть допомагає йому гiдно витримати випробування, породженi безжалiсною монголо-татарською навалою. Найбiльше менi хотiлося б видiлити ту далекогляднiсть Захара, без якоï, мабуть, не було перемоги тухольцiв. Готуючи оборону рiдноï землi, мудрий голова старiйшин передбачає, що недобитий ворог принесе страждання iншим, i заклинає до єдностi всiх сусiдiв, аби знищити нападникiв. Саме ця iдея єдностi i патрiотизму стає головною у повiстi. I ця iдея була спрямована I. Франком не тiльки в сучасне, але й у майбутнє. Проникаючи крiзь завiсу вiкiв, мудрий Захар Беркут провiщав грядущим поколiнням: "Щаслив, кому судилося жити в тi днi! Се будуть гарнi днi, днi веснянi, днi вiдродження народного! " Менi хочеться вклонитися мудрому Беркуту та його словам. Бо його життя - це приклад для нас, а пророцтво своє вiн залишив i нам. Саме до своïх нащадкiв, до нас, вiн звертався у своïх мрiях, на нас покладав своï найкращi сподiвання. ось беркут